Густиня

Зараз Густиня – це маленьке село з населенням у 150 осіб. Виникло воно у 1600 році, коли монахи з гори Афон Йоасаф та Афанасій з благословення настоятеля Києво-Печерської Лаври прийшли сюди для усамітнення й заснували тут, на острові в заплаві річки Удай серед густого лісу (звідси і назва), чоловічий монастир. Освятили обитель на честь Святої Трійці.

Густинський монастир

Руїни Густиньського монастиря. За гравюрою 1844 року.

Опіку над монастирем взяв на себе князь Михайло Вишневецький. Він подарував монахам значний земельний наділ: острів та навколишні ліси. Обитель почала швидко розвиватись. Сюди йшли козаки доживати віку і Густинь поступово перетворилася в один з найбільших козацьких монастирів.

У 1623-1627 роках в монастирі було створено Густинський літопис – видатну пам’ятку української історіографії. Цей документ містить виклад історії України з часів Київської Русі до 1597 року. Невідомий автор використав староруські, польські, литовські, візантійські та інші відомі йому джерела, зробивши на полях посилання на ці джерела. Але літопис - не просто компіляція з різних джерел. Він є оригінальним історичним твором, який характеризує внутрішнє становище України в той час. Відомим літопис став після того, як ієромонах Михайло Лосицький у 1670 році склав основний список літопису (фактично переписав його). Написано літопис близькою до тогочасної народної української мови.

Первісно усі будівлі монастиря були дерев’яними. Вони неодноразово горіли і відбудовувались. Після пожежі 1671 року нарешті почалося зведення мурованих будівель, серед яких однією з перших постав Троїцький собор – унікальна пам’ятка українського бароко.

Миколаївська церква-дзвіниця (90-ті роки ХVІІ ст.)

Миколаївська церква на малюнку Тараса Шевченка. ІЗБОРНИК

Будівництво Троїцького собору фінансував гетьман Іван Самойлович. Освятили храм у 1675 році. Він став одним із найгарніших п’ятибанних храмів Лівобережжя.

Активна розбудова монастиря продовжилась у 90 роки XVII століття. Фінансував її прилуцький полковник Дмитро Горленко. Тоді монастир було обнесено високим оборонним муром, який на кутах прикривався наріжними баштами. Мур мав двоярусні аркади, проходи із внутрішнього боку та вузькі бійниці. В майбутньому він неодноразово перебудовувався й поступово втратив свою обороноздатність (та й необхідність у ній втратилась). До нашого часу оборонні мури монастиря дійшли абсолютно видозміненими.

В систему мурів були вписані три великі потужні брами. Над західною брамою за кошти Дмитра Горленка збудували Миколаївську церкву. Тривалий час це була типова однобанна барочна будівля. Такою її намалював Тарас Шевченко під час відвідин монастиря у 1845 році. Але у другій половині ХІХ століття церкву перебудували до невпізнанності. Вона перетворилась на типову псково-новгородську триярусну надбрамну дзвіницю із високим шатровим верхом. Такою вона є зараз, але не зважаючи на це, мушу сказати що Миколаївська церква – доволі красива будівля.

Троїцький собор (1671-1675 рр.)

Над східною брамою все той же Горленко збудував Петропавлівську церкву. Ця будівля нині вважається однією з найгарніших оборонних церков України. Прекрасний п’ятибанний храм здається наскільки тендітним і легким, що важко навіть припустити, що це церква-фортеця, яка мусіла обороняти одну із монастирських брам під час ворожих нападів.

Ще однією святинею монастиря є Воскресенська церква. Її почали будувати ще у 1636 році. Але сучасного вигляду вона набула лише у 1844-му.

До церкви було прибудовано келії та трапезну палату тому її ще часто називали Трапезною церквою. У 1845 році під Воскресенською цервою було поховано генерал-губернатора Малоросії Миколу Рєпніна. Згодом під храмом влаштували склеп і він став родинною усипальнею роду Рєпніних-Волконських.

Троїцький собор та Петропавлівська церква

Петропавлівська церква (90-ті роки ХVІІ ст.)

Петропавлівська церква на малюнку Тараса Шевченка. ІЗБОРНИК

На території Густинського монастиря є ще одна церква – Святої Варвари. Вона була зведена у 1719 році і є частиною будинку настоятеля.

Густинський монастир є унікальним архітектурним комплексом, прекрасно вписаним у навколишній ландшафт. Крім того, він є мабуть найкраще збереженим козацьким монастирем. Хоча доля монастиря була не з легких, адже його двічі на тривалий час закривали. Перший раз це сталося у 1793 році. Більше ніж півстоліття простояв він пусткою. Другий раз монастир закрили у 1920 році. Радянська влада влаштувала у стінах і храмах обителі спочатку колонію для малолітніх злочинців, а потім психоневрологічну лікарню, яка проіснувала тут до 1991 року.

Нині Густинський монастир є жіночим.

Текст і фото Романа Маленкова

Воскресенська церква (1636, 1844 рр.)

Воскресенська церква на малюнку Тараса Шевченка. ІЗБОРНИК

Варваринська церква із покоями ігумена (1719 р.)

Монастирський готель (ХІХ ст.)