Костьоли, %2

Івано-Франківськ. Коротка прогулянка

Столиця Прикарпаття має багато назв. Для когось він просто Франківськ, для когось – Франек, Станіслав, Станіславів, а для когось – Сталінськ-Прикарпатський. Особисто для мене Івано-Франківськ – біла ворона, яка відрізняється від більшості міст Галичини. Основна відмінність: перевага духу сучасності над атмосферою типової галицької провінційності. Наприклад, ніщо в житті ніколи не примусить полюбити мене центральну вулицю – Незалежності, де відсоток конструктивізму над модерном перевищує аналогічний відсоток в центрі Харкова чи Дніпропетровська.

Біла Церква

Біла Церква - місто у Київській області на річці Рось. Районний центр. Населення - понад 200 тисяч мешканців. Значний центр хімічної промисловості. Місто було засноване у 1032 році князем Ярославом Мудрим.

Біла Церква. Визначні споруди

В Білій Церкві збереглася майже сотня споруд, що офіційно вважаються пам'ятками архітектури.

Білобожниця

Це - десь посередині між Чортковом і Бучачем.

Більче-Золоте

Більче-Золоте знаходиться у Борщівському районі в декількох кілометрах на південь від траси Борщів – Тлусте. По дорозі до села можна оглянути симпатичні костелики в Верхняківцях і Глибочку, а в самому Більчі-Золотому варто зупинитися по дорозі до мальовничого Монастирку.

Біще

Жодна з руїн так не вразила мене у минулому році, як костел у Біщі. Дивлячись на рештки старого оборонного костелу Успіння Діви Марії сьогодні уявляю, яким довершеним було це диво декілька століть тому, коли стояло у повній своїй красі. Та, навіть, зараз, у такому вигляді, храм у селі Біще для мене – найулюбленіша пам’ятка костельної архітектури після костелу Станіслава у Чорткові. Важко уявити, що колись Біще було містом у повному сенсі цього слова, яке мало три храми.

Безпечна

Село Безпечна розташоване за 10 км на північний схід від Сквири. Відноситься до Дулицької сільської ради. Кількість населення - близько 400 осіб.

Бердичів. Кляштор Босих Кармелітів

Монастир Босих Кармелітів заснували у 1627 році. Згодом він перетворився на фортецю, яка вмайже два століття важалася наймогутнішою в регіоні. Мури монастиря-фортеці ще й нині виглядають дуже ефектно. Місцеві мешканці не називають монастир монастирем чи кляштором, частіше вони кажуть просто - "крєпость".

Бережани. Частина 1: Трохи історії і вечір над ставом

Бережани – одне з найдавніших українських поселень. «Бережани» - так називали людей, що селилися в цій місцевості з прадавніх часів. Мовознавець М.Янко пов’язує назву поселення із давньоруським словом «бережина», яке означало «пологі береги річок із сіножатями». Перша документальна згадка про місто належить до 1375 році, але історія Бережан, як поселення, почалася ще у княжі часи: через місцевість проходив шлях від Львова до Теребовлі – колишньої столиці Теребовлянського князівства.

Бережани. Частина 3: Парафіяльний костел

Парафіяльний (фарний) костел Різдва Діви Марії у Бережанах спорудили у 1620 році коштом Адама-Гіроніма Синявського. Разом із бережанським замком, готичний римо-католицький костел став однією із споруд, що формував архітектурне обличчя міста.

Бережани. Частина 5: вулиця Вірменська

Вірмени почали прибувати на Галичину та поділля ще за часів монгольської навали, а за польсько-литовських часів отримали певні привілеї, які дозволяли їм займатися торгівлею та ремеслами. Відомо, що в Бережанах вірменські переселенці були вже у XV столітті. Вулиця, уздовж якої вони селилися, отримала назву Вірменська.