Фастівський район

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)

Умовні позначення на карті »

природні об'єкти замки, фортеці та інші оборонні споруди
карти архітектура (господарська, громадська та житлова)
традиції вiдео
храми та монастирі подорожi
палаци та садиби
гiрськолижнi курорти

Млинок

Недалеко від Фастова, за 10 км на північний захід знаходиться хутір Млинок. Історія хутору бере початок  з неолітичного поселення X - XII століття до нашої ери.

Фастів. Святині та музеї

Фастів не можна назвати туристичним містом, але й сказати що в ньому немає що подивитись також не можна.

Інтернаціональне кладовище у Фастові

Інтернаціональне кладовище - найстаріше кладовище в місті Фастів, яке (місто) займає третє місце за площею в області, після Києва та Білої Церкви, а за деякими джерелам

Триліси

Село Триліси знаходиться в Фастівському районі Київської області. Населення становить 2389 осіб. Омиває Триліси річка Кам'янка, яка бере свій початок  в Житомирській області. Назва цього стародавнього села, колись укріпленого містечка, з трьох боків оточеного лісом, одного з найдавніших поселень Середнього Подніпров`я, походить, швидше за все, від вибудованого потрійного дубового частоколу навколо місцевої фортеці. Триліси згадуються у багатьох документах, у тому числі разом з першою письмовою згадкою про Фастів за 1390 рік.

Веприк

Робота видатного українського скульптора Івана Гончара

Скригалівка

                  Село Скригалівка Фастівський район Покровська церква наприкінці ХIХ ст.

Томашівка

В Томашівці окрiм Ризоположенческого монастиря (в минулому - маєтка Хоєцьких) зберігся водяний млин на річці Ірпінь 1904 року.

Борова

Селище Борова розташоване на річці Стугна за 18 км від Фастова. Населення селища становить 9 тис. осіб. Борова схожа на з'єднані між собою дачні коперативи. Зовсім поруч знаходиться агломерація Мотовилівки. В селищі є Церква  Успіння Пресвятої Богородиці, збудована в 1902 році. До 1942 року була капличкою на кладовищі, а потім була відкрита, як церква німцями і добудована  за пітримки місцевого комбінату по обробці дерева. Баня має форму восьмикутника.

Велика Офірна

Велика Офірна розташована за 5 км від Фастова. Населення села становить 800 осіб. Ось як писав відомий краєзнавець Лаврентій Похилевич про це село у ХІХ столітті: "Офирня Хфастовская на правой стороне Унавы еще на 2 версты ниже Малой Снетинки. Жителей особого пола 552. В этом и соседних деревнях живет римских католиков и шляхты 143." Місцевий священник нам повідомив, що назва Офірна має польске походження. В селі, на кладовищі, була збудована церква. Спочатку як капличка  Архистратига Михаїла. Збудував її каторжний із Сибіру, старовір Василь Балабанов.

Фастів

Фастів вперше згадується у літописі під 1390 роком. У XVI столітті місто стало значним осередком католицизму, єпархіальним центром. Деякий час воно називалось Новий Верещин (на честь католицького єпископа Йосипа Верещинського). У XVII столітті у Фастові відкрили єзуїтський колегіум та монастир Бернардинців. На початку XVIII століття у Фастові почалось велике повстання під проводом Семена Палія. Зараз Фастів - значний залізничний вузол. Кількість населення міста - 52600 чоловік.

Томашівка

Село Томашівка розташоване на 15 км північніше Фастова. Перша письмова згадка датується 1676 роком.

Веприк

Село Веприк розташоване у 5-и км від Фастова. До 18 століття називалось Веприн. Має сільську раду. У селі мешкає близько 1000 чоловік.

Снітинка

Село Велика Снітинка розташоване в кількох кілометрах на південь від Фастова. Через село протікає річка Снітинка, яку свого часу перерізали залізничним насипом. В результаті утворилося мальовниче озеро.

Скригалівка

Село Скригалівка розташоване у 15-и км на захід від Фастова. До 1917 року називалось Скраглівка. Має сільську раду. У селі мешкає 300 чоловік.

Пилипівка

Село Пилипівка розташоване у 10-и км на південь від Фастова. Перша письмова згадка датується 1654 роком. Має сільську раду. У селі мешкає 400 чоловік.

Пришивальня

Село Пришивальня розташоване у 15-и км на північний захід від Фастова. Лежить на берегах річки Ірпінь. Перша письмова згадка про село датується 1665 роком. Зараз у Пришивальні мешкає - 300 чоловік.
RSS-матеріал