В перші відвідини Львова якось не звертаєш на це уваги. Похмура велич львівських храмів та кам'яниць забирає всю увагу на себе. Але коли ти у Львові вже n-й раз - вони вже не можуть сховатися за архітектурними атракціями. То тут, то там починають з'являтися баришні топлес, або й зовсім без одягу (чесно, це не викрути моєї уяви). Они идут, они повсюду!!! На дахах, на фронтонах, на стінах, на площах, на карнизах. Нехай і античні героїні... Видно слабинка була у поляків перед оголеним жіночим тілом, втіленим у камені (чи гіпсі, чи цементі).

ДИМКА (Глибоцький р-н 1,9 тис. мешканців), що знаходиться між трасою «Чернівці – Сучава» та Глибокою, відоме музеєм-садибою «буковинської орлиці» Ольги Кобилянської (1863 – 1942), який відкрито у 1973 році. У 1889 – 1891 роках письменниця проживала тут у батьківському маєтку, а в інші часи часто бувала в селі заїздами. У трьох кімнатах музею розміщена музейна експозиція, четверта кімната – меморіальна.

Синявська страусина ферма знаходиться неподалік села Бушеве Рокитнянського району. Зовсім поруч знаходиться так звана Божа гора.

Перший раз я бачив музей-аптеку у Львові ще за совєтів. Але тоді вона мені не здалася цікавою. Чи то не було, що дивитися, чи просто тоді нам її не показали.У будь-якому разі під час наступних відвідин Львова не дуже хотілось туди йти. Аж оце поїхав у товаристві з працівниками галузі охорони здоров’я. Тут хоч-не-хоч, а музей відвідати прийшлося. Та я і не шкодую.

Кладбище поселка Куяльник и села Усатово, бывших казацких хуторов, основанных черноморскими казаками во второй половине XVIII века.Кладбище находится на территории современного сельского кладбища. Старая часть раскинута вокруг кургана, возле которого установлена памятная табличка:Некоторые могилы находятся на склонах кургана.

Древнегреческий город Ольвия (Óλβια) был основан на правой стороне Бугского лимана в VI веке до нашей эры выходцами из города Милета и является самым северным древнегреческим поселением на Черном море. Сохранившиеся остатки города находятся возле села Парутино Очаковского района Николаевской области.

Нечаївка... Село, загублене в степах центральної України, неначе б таке ж як і тисячі інших українських сіл. Та все ж ні - засноване 1772 року на місці колишніх запорозьких зимівників, село має цікаву історію. Мабуть варто почати з того, що люди селились в цих місцях з давніх-давен - кам’яні сокири, зернотерки та інше знаряддя тут зустрічались у такій кількості, що на них ніхто не звертав увагу, до середини ХХ ст. в околицях села було близько 20 курганів. До цього періоду відносять і археологічну пам’ятку "Межові камені" - єдину в Україні алею менгірів.

Ещё немножечко Донецка Квартал красных жёлто-белых фонарей Над Донецком тучи ходят хмуро А знаете ли Вы, кто такие стратонавты, которым недалеко от входа в парк поставлен вот этот памятник?