Степанці

Село Степанці розташоване на захід від Канева на річці Росаві. Центр сільської ради. Кількість населення - близько 2270  осіб.

Степанці - поселення досить давнє, хоча точної дати утворення не визначено. Припускають, що воно з'явилося в часи Київської Русі. В 19 столітті це було містечко. Мешканців налічувалося 7247, з них 3696 були євреями. Тоді в Степанцях працювало три заводи, кілька вальцьових млинів, аптека (куди ж євреям без неї) та, навіть, банк.

Колишня земська школа. Можливо в ній вчителювала Антоніна Левицька - сестра Івана Семеновича Нечуя-Левицького

В 19 столітті землі Степанців належали поміщикам Розову та Хамцю. Хамець збудував у селі садибний будинок та розбив парк. Деякі будівлі панського маєтку та парк збереглися.

Із 80-х років 19 століття в Степанцях працювала земська школа. В ній вчителювала сестра Івана Нечуя-Левицького Антоніна. Велет української прози неодноразово гостював у сестри. У 1886 році він тут написав повість "Пропаща". Будівля земської школи збереглася, хоча я не впевнений, що це саме та школа. Можливо, на початку 20 століття на її місці збудували нову. Нині тут якесь дивне кафе.

Будинок земської школи, подібний до більшості земських шкіл, зведених на початку минулого століття. Типовий цегляний стиль робить його досить симпатичним і помітним. Цікаво ще й те, що він не вкритий тиньком, хоча більшість земських шкіл звичайно тинькували.

Текст та фото Романа Маленкова